Навесні уряд заявив, що МВФ почув аргументи України щодо ПДВ для ФОПів і погодився обговорювати альтернативи. Але в оновленому Меморандумі відповідні зобовʼязання залишилися. Закон про впровадження ПДВ для спрощеної системи мають ухвалити до кінця квітня 2027 року, а запрацювати він повинен із 1 січня 2028 року. Поріг реєстрації обіцяють підвищити, однак конкретної цифри досі немає. Тобто ми отримали додатковий час, але, на жаль, не відмову від самої ідеї.
Це питання стосується не вузького кола підприємців. В Україні працюють близько 2,2 млн активних ФОПів. У 2025 році вони дали роботу ще 817 тис. найманих працівників. Це мільйони людей, які самі створюють робочі місця, платять податки та підтримують економіку під час війни.
Уряд каже, що хоче зменшити зловживання спрощеною системою, боротися з дробленням бізнесу й отримати додаткові надходження до бюджету, але методи якими вони це роблять дуже сумнівні. Я підтримую боротьбу зі схемами. Але з реальними схемами. А не з дрібним бізнесом, який і без того ледь виживає в час війни.
ПДВ зачепить мільйони людей і окрім самого податку, впаде важкий адміністративний тягар на бізнес. Такі рішення не можна готувати за зачиненими дверима, не консультуючись з дрібним бізнесом. Нічого для бізнесу без участі бізнесу.
Що означає ПДВ для ФОПа?
ПДВ — це не лише 20% у ціні. Для підприємця це також:
податковий облік ПДВ і регулярні декларації;
податкові накладні, їх реєстрація та ризик блокування;
первинні документи, а для торгівлі — товарний облік;
додаткові витрати на бухгалтера, програми та професійні консультації;
більше ризиків перевірок, штрафів і нарахувань.
Для підприємців, які надають послуги, є ще одна проблема. Їхній головний ресурс — власна праця. Вони не купують щомісяця великі обсяги товарів чи сировини, тому часто мають невеликий податковий кредит. У такому разі більша частина ПДВ або переходить у ціну для клієнта, або зменшує дохід самого підприємця.
Один із підприємців, з якими я спілкувалася, пояснює це так:
«Зараз я плачу єдиний податок, ЄСВ, військовий збір і сам веду простий облік. Після переходу на ПДВ мені знадобляться бухгалтер, програмне забезпечення, податкові накладні й повний товарний облік. Якщо накладну заблокують, гроші можуть зависнути на місяці. Для малого бізнесу це дуже відчутно. Спрощена система по суті перестає бути спрощеною», — каже Владислав, підприємець і представник спілки захисту прав мікробізнесу.
Але наслідки відчують не лише підприємці.
Кого ще зачепить запровадження ПДВ?
Громади
У 2025 році єдиний податок приніс місцевим бюджетам 76,4 млрд грн. Це майже 15% усіх доходів загального фонду місцевих бюджетів без трансфертів і майже половина надходжень від місцевих податків та зборів. Порівняно з 2024 роком сума єдиного податку зросла на 10,5%.
Для багатьох громад це один із головних стабільних ресурсів поряд із ПДФО.
«Ми невелика сільська, але спроможна громада. У нас зареєстровано близько трьох сотень ФОПів, а єдиний податок становить 18% податкових надходжень. І це без урахування робочих місць, які створює мікробізнес. Якщо ці підприємці закриються або підуть у тінь, ПДВ, який надійде до державного бюджету, не компенсує втрат громади», — говорить Василь Коваль, голова Підберізцівської громади на Львівщині.
Саме громади фінансують укриття, школи, місцеві дороги, генератори, соціальні послуги та допомогу військовим. Вони швидше бачать потреби мешканців і можуть оперативніше на них реагувати. Якщо місцеві бюджети втратять частину єдиного податку, громади стануть більш залежними від трансфертів і рішень центральної влади.
Споживачі
ФОПи, які працюють із кінцевими споживачами, — це магазини, кав’ярні, ресторани, салони, майстерні та невеликі локальні сервіси.
Якщо підприємець додасть ПДВ до ціни, товари та послуги подорожчають для людей. Якщо не зможе підвищити ціну, йому доведеться платити ПДВ із власної маржі. Тоді залишиться менше грошей на зарплати, розвиток, обладнання та нові робочі місця.
У результаті невеликий бізнес опиниться між двома поганими рішеннями: підняти ціни й ризикувати клієнтами або працювати з мінімальним прибутком. За таких умов сильнішими стануть великі мережі та тіньовий сектор, а чесного малого бізнесу стане менше.
Держава
На папері все виглядає логічно: більше платників ПДВ — більше надходжень. Але реальний результат залежить від поведінки підприємців. За їхніми словама, частина скоротить діяльність, зупинить зростання обороту, закриється або перейде в тінь.
Для попередньої моделі з порогом 1 млн грн аналітичні центри оцінювали можливі втрати суспільного добробуту у 150–180 млрд грн, або близько 1,5–2% ВВП. Водночас втрати бюджету від зловживань спрощеною системою вони оцінювали у 10–13 млрд грн на рік.
Поки немає розуміння остаточного порогу та як працюватиме ця модель на думку уряду – важко говорити про якісь рішення.
Податкова служба
Сотні тисяч нових платників означають більше декларацій, накладних, помилок, звернень і спорів. Значна частина підприємців раніше ніколи не працювала з ПДВ, тому податкова служба повинна бути готовою не лише контролювати, а й допомагати.
В оновленому Меморандумі уряд обіцяє до кінця 2026 року запустити попередньо заповнені декларації з ПДВ, а у першому кварталі 2027 року — автоматичне заповнення частини податкових накладних за даними касових апаратів, що звучить поки не дуже реалістично. Також поставлена мета скоротити частку заблокованих накладних до менш ніж 0,08% на місяць. Мета хороша, але чи працюватиме це на практиці. Інакше податкова витрачатиме ресурси на дрібні помилки мікробізнесу, замість того щоб боротися із сірим імпортом, незаконним обігом підакцизних товарів і великими схемами
Великий бізнес і торговельні мережі
Для великих компаній ПДВ — звичний режим. Вони мають бухгалтерські й юридичні відділи, спеціальне програмне забезпечення та значно більший запас міцності.
У малого бізнесу таких ресурсів немає. Тому однакове формальне правило може створити нерівні фактичні умови й посилити позиції великих мереж.
Боротися з дробленням бізнесу потрібно адресно. Оновлений Меморандум окремо передбачає підготовку правил проти зловживань спрощеною системою до кінця 2026 року. Це логічніший шлях, ніж автоматично ускладнювати роботу всім підприємцям.
МВФ та інші міжнародні партнери
Для МВФ важливо ефективне використання коштів, які вони надають. А також розуміння за рахунок чого збільшаться бюджетні надходження, щоб повернути позику. Тож вони говорять про фіскальну стійкість і звуження пільг, боротьбу зі схемами “дроблення” і прихованої зайнятості.
Але водночас:
Ні МВФ, ні ЄС не наполягають щоб надходження до бюджету зростали за рахунок ФОПів. Це, радше, наша внутрішня інтерпретація, зручна для Мінфіну.
МВФ цілком “купить” альтернативу, якщо вона дає такий самий або більший фіскальний ефект без руйнації малого бізнесу.
Тобто є простір для перемовин і переформатування зобов’язань.
Європейський Союз
Європейська модель — це принцип Think Small First: спочатку держава оцінює, як нове правило вплине на малий бізнес, проводить консультації та намагається зменшити непропорційні витрати. Для цього Європейська комісія використовує окремий SME-тест.
З 2025 року в ЄС діє оновлена SME VAT scheme. Вона дозволяє малим підприємствам за визначених умов продавати товари й послуги без нарахування ПДВ і користуватися спрощеною звітністю. Максимальний національний поріг, який може встановити держава-член, становить 85 тис. євро.
Але Україні не потрібно механічно копіювати європейські правила, адже наша економіка знаходиться в зовсім іншій точці. Ще варто враховувати, що ми знаходимось у війні, з постійним ризиком обстрілів та нестабільною енергетичною ситуацією. То як можна порівнювати європейський бізнес з українським?
Що я буду відстоювати?
1. Поріг ПДВ для ФОПів на загальній системі
ФОПи на загальній системі роками мають поріг на рівні 1 млн грн, попри інфляцію та зростання витрат бізнесу. Я стала співавторкою законопроєкту №14167, який пропонує підвищити його до 400 мінімальних зарплат і автоматично враховувати економічні зміни. На разі, законопроєкт на розгляді в комітеті.
2. Спочатку — нормальне адміністрування
Автоматичні декларації, зрозумілі правила, мінімум необґрунтованих блокувань і реальна відповідальність податкової мають запрацювати до початку реформи, а не після неї.
3. Адресна боротьба зі схемами.
Держава має всі необхідні інструменти для виявлення штучного дроблення, а також інших нелегальних схем. Тож спершу потрібно боротись із великими схемами, а не створювати додатковий тягар для всіх підприємців.
4. Захист доходів громад.
Єдиний податок має і надалі працювати на місцях. Удар по легальному малому бізнесу – удар по спроможності громад.
5. Перехідний період і справжній діалог.
Бізнес повинен заздалегідь знати правила, мати час на підготовку й можливість впливати на їхній зміст. Закони мають з’являтися після консультацій, а не після кабінетних домовленостей.
6. Відмова від експериментів у воєнний час.
Коли бізнес працює під час обстрілів, відключень електроенергії та нестачі працівників, держава має бути для них партнером, а не ще одним джерелом ризику.
Я відстоюватиму правила, за яких бізнес зможе розвиватися, а не лише виживати.